Біблія про вознесіння Ісуса Христа

Вознесіння Ісуса Христа – одна з центральних подій Євангелія, яку часто згадують значно рідше, ніж розп’яття чи воскресіння. Проте, саме воно показує, що Христос не просто воскрес із мертвих, а увійшов у славу Отця, заступається за Свій народ і готує остаточне звершення Божого Царства.

Біблія говорить про вознесіння як про початок нового етапу Божого задуму, коли сходить Святий Дух, Христос будує Свою Церкву та обіцяє повернутися знову. Нижче зібрані біблійні вірші та місця Святого Письма, які допомагають глибше побачити значення вознесіння Ісуса Христа.

Усі цитати з Біблії наведені в сучасному українському перекладі (CUV)

Біблійні вірші про вознесіння Ісуса Христа

Євангеліє описує, як воскреслий Христос після сорока днів служіння учням був піднесений у славу перед їхніми очима. Ці тексти показують завершення Його земного служіння та початок нового етапу в історії Церкви.

1. Христос завершує земне служіння благословенням учнів і переходом у славу Отця. Луки 24:50-53:
   

   “Вивівши їх за місто до Витанії, Він підняв Свої руки і поблагословив їх. І сталося, що коли благословляв їх, Він віддалився від них і почав підійматися на небо. А вони, поклонившись Йому, з великою радістю повернулися до Єрусалима і були постійно в храмі, [хвалячи і] прославляючи Бога. [Амінь].”

2. Вознесіння стає початком нового етапу для апостолів – свідчення силою Святого Духа. Дії 1:1-9:
   

   “Першу книгу я написав про все, Теофіле, що Ісус почав робити й навчати, аж до того дня, коли, давши через Святого Духа накази апостолам, яких вибрав, Він вознісся. Після Своїх страждань Він постав живий перед ними, з багатьма доказами, з’являючись їм упродовж сорока днів і розповідаючи про Царство Боже. І як були зібрані разом, Він звелів їм з Єрусалима не відходити, але очікувати обітниці від Отця, про котру, – сказав Він, – ви чули від Мене, бо Іван хрестив водою, ви ж за декілька тих днів будете хрещені Духом Святим! А вони зійшлися й запитували Його, кажучи: Господи, чи не в цей час Ти відновиш царство Ізраїля? Та Він сказав їм: Не вам знати час і строки, котрі Отець встановив Своєю владою, але ви приймете силу, коли Святий Дух зійде на вас, і ви будете Моїми свідками в Єрусалимі, по всій Юдеї та Самарії – і аж до краю землі! Сказавши це, коли вони дивилися, Він став підійматися, і хмара забрала Його з їхніх очей.”

3. Ангели пояснюють учням, що вознесений Ісус повернеться видимо й особисто. Дії 1:10-11:
   

   “Як вони вдивлялися в небо, коли Він віддалявся, то два мужі в білих одежах постали перед ними і сказали: Галилейські мужі, чого стоїте і вдивляєтеся в небо? Цей Ісус, Який вознісся від вас на небо, прийде так само, як оце ви бачили, коли Він відходив на небо!”

4. Христос після вознесіння перебуває праворуч Бога, а проповідь Євангелія триває з Його дієвою підтримкою. Марка 16:19-20:
   

   “Після того, як Господь Ісус промовив до них, Він вознісся на небо і сів праворуч Бога. Вони ж пішли і проповідували всюди, а Господь допомагав і стверджував слово чудесами, які його супроводжували. [Амінь].”

Вознесіння як прославлення Христа і Його місце праворуч Бога

Вознесіння – це прославлення Сина Божого, Який після хреста і воскресіння увійшов у Царську славу та отримав владу над усім творінням. Христос праворуч Отця – це образ Його величі, перемоги та вічного царювання.

1. Месія входить у царське становище, доки Його влада не буде явлена остаточно. Псалми 109/110:1:
   

   “Промовив Господь (ЯГВЕ) до Господа (Адонай) мого: Сядь праворуч Мене, доки не покладу ворогів Твоїх до підніжка для Твоїх ніг.”

2. Ісус Сам пов’язує Своє месіанське служіння з воссіданням праворуч Божої Сили. Матвія 26:63-64, Марка 14:61-62:
   

   “Але Ісус мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заклинаю Тебе Богом Живим, щоб Ти сказав нам: Чи Ти Христос – Син Божий? Ісус йому відповів: Ти сказав! Однак Я кажу вам: відтепер ви побачите Сина Людського, Який буде сидіти праворуч Сили та прийде на хмарах небесних!”
   …
   “Але Він мовчав і не відповідав нічого. Знову первосвященик запитав Його і каже Йому: Чи ти є Христос, Син Благословенного? А Ісус сказав: Я є, і ви побачите Сина Людського, Який сидітиме праворуч Сили та йтиме на хмарах небесних!”

3. Христос говорить про Своє повернення до Отця як про необхідну частину Божого задуму спасіння. Івана 16:5-7:
   

   “Нині ж іду до Того, Хто послав Мене, і ніхто з вас не питає Мене: Куди відходиш? Та від того, що Я сказав вам, смутком наповнилося ваше серце. Але Я істину вам кажу: краще для вас, щоб Я пішов. Бо якщо Я не піду, то Утішитель не прийде до вас. Якщо ж піду, – пошлю Його до вас.”

4. Бог звеличив розп’ятого Ісуса Христа – Господа нашого. Дії 2:32-36:
   

   “Цього Ісуса воскресив Бог, свідками чого є ми всі. Отже, правицею Божою був Він вознесений, обітницю Святого Духа одержав від Отця і вилив те, що ви бачите і чуєте. Давид не піднявся на небо, бо сам говорить: Сказав Господь Господу моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги! Тому нехай певно знає весь дім Ізраїля, що і Господом, і Христом зробив Його Бог – Цього Ісуса, Якого ви розіп’яли!”

5. Вознесений Христос отримує владу над усіма силами й усім творінням. Ефесян 1:20-23:
   

   “що Він її здійснив у Христі, воскресивши Його з мертвих і посадивши праворуч Себе на небесах, – вище від усякого начальства, влади, сили, панування і всякого імені, яким іменують не тільки в теперішньому віці, але й у майбутньому. І Він усе підкорив під Його ноги і поставив Його над усім – як Голову Церкви, яка є Його тілом, повнотою Того, Хто наповняє все в усьому!”

6. Шлях Христа проходить через приниження, хрест і найвище звеличення, перед яким схилиться всяке коліно. Филип’ян 2:6-11:
   

   “Він, маючи Божу природу, не вважав посяганням бути рівним Богові, але понизив Самого Себе, прийнявши образ раба, постав у подобі людини і з вигляду був як людина; Він упокорив Себе, був слухняним аж до смерті, й до смерті хресної. Тому Бог надзвичайно звеличив Його та дав Йому Ім’я, яке вище всякого іншого імені, аби перед Ім’ям Ісуса поклонилося кожне коліно – і піднебесних, і земних, і підземних; і щоб кожною мовою для слави Бога Отця було визнано, що Ісус Христос – це Господь.”

7. Той, Хто очистив гріхи, сів праворуч величі на висоті, показавши завершеність Своєї жертовної справи. Євреїв 1:3:
   

   “Він, будучи сяйвом слави та образом Його сутності, утримуючи все словом Своєї сили, здійснивши [Собою] очищення [наших] гріхів, сів праворуч Величності на висотах.”

8. Після принесення Себе в жертву Христос воссів праворуч Бога, очікуючи остаточного підкорення ворогів. Євреїв 10:12-13:
   

   “Він же, принісши один раз жертву за гріхи, назавжди сів праворуч Бога, далі очікуючи, доки Його вороги не будуть покладені до підніжка Його ніг.”

9. Христос увійшов у небесну славу і Йому підкорені ангели, влади й сили. 1 Петра 3:22:
   

   “Який зійшов на небо і перебуває праворуч Бога; Йому підкорилися ангели, влади і сили.”

Біблія про Вознесіння і служіння Христа за нас

Після вознесіння Христос не перестав діяти для Свого народу. Писання говорить про Нього як про Первосвященника, Посередника і Заступника, Який перебуває перед Отцем заради тих, хто приходить до Бога через Нього. Через це вознесіння має глибоко практичне значення для життя віруючого.

1. Вознесений Христос є Первосвященником, Який пройшов небеса, відкривши людям шлях до Божої благодаті. Євреїв 4:14-16:
   

   “Тому, маючи великого Первосвященика, Який пройшов небеса, – Ісуса, Божого Сина, – тримаймося визнання. Адже маємо не Такого Первосвященика, Який не може співчувати нашим слабкостям, але Який подібно до нас був випробуваний у всьому, за винятком гріха. Тому приступаймо сміливо до престолу благодаті, щоб одержати милість і знайти благодать для своєчасної допомоги.”

2. Христос перебуває у небесній присутності Бога заради нас. Євреїв 8:1-2:
   

   “У тому, про що я веду мову, головним є ось що: ми маємо такого Первосвященика, Який сів на небі праворуч престолу Величності. Він – Служитель святині та істинного намету, який поставив Господь, а не людина.”

3. Кров Христа має вічну силу, бо Його священницьке служіння звершене перед Самим Богом. Євреїв 9:11-12:
   

   “А Христос, Первосвященик майбутніх благ, прийшов через більший, досконаліший, нерукотворний намет, тобто неземної будови; і не завдяки крові козлів і телят, а завдяки власній крові Він увійшов один раз до святині й здійснив вічне викуплення.”

4. Христос увійшов у саме небо, щоб тепер являтися перед Божим лицем за нас. Євреїв 9:24:
   

   “Адже Христос увійшов не в рукотворну святиню, яка відображала істинну, але в саме небо, щоб тепер з’явитися перед Божим обличчям за нас.”

5. Його заступництво вічне, бо Він живий повіки і довершує спасіння тих, хто приходить через Нього до Бога. Євреїв 7:24-25:
   

   “а Цей, перебуваючи вічно, має священство нескінченне. Тому, будучи завжди живим, Він може завжди спасати тих, хто приходить до Бога через Нього, аби заступатися за них.”

6. Ніхто не може остаточно засудити Божих людей, бо воскреслий і вознесений Христос заступається за них. Римлян 8:33-34:
   

   “Хто буде звинувачувати Божих обранців? Бог – Той, Хто оправдує! А хто судитиме? Ісус Христос, Який помер і воскрес, Який по правиці Бога, – Він і заступається за нас!”

7. Захист віруючого перед Отцем ґрунтується на праведності Ісуса Христа. 1 Івана 2:1-2:
   

   “Дітоньки мої, пишу вам це, щоб ви не грішили. А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведника. Він – примирення за наші гріхи, і не тільки за наші, а й за гріхи всього світу.”

8. Єдиний Посередник між Богом і людьми – Христос Ісус, Який віддав Себе як викуп. 1 Тимофія 2:5-6:
   

   “Адже один є Бог і один Посередник між Богом та людьми – Людина Ісус Христос, Який дав Себе як викуп за всіх, – свідчення свого часу;”

Дар Святого Духа і очікування повернення Христа

Вознесіння не стало завершенням Божої роботи у світі. Після піднесення Христа посланий Святий Дух, а Церква отримала місію свідчити про Євангеліє до краю землі. Також вознесіння нерозривно пов’язане з надією на повернення Ісуса Христа у славі.

1. Ісус пояснює учням, що Його відхід до Отця не є втратою, бо після цього буде посланий Утішитель. Івана 14:16-18:
   

   “І Я попрошу Отця, і дасть вам іншого Утішителя, щоб навіки перебував з вами, – Духа Істини, Якого світ не може прийняти, бо не бачить Його і не знає [Його]. А ви знаєте Його, бо Він при вас перебуває, і у вас буде Він. Я не залишу вас сиротами, Я прийду до вас.”

2. Святий Дух приходить як плід звершеного служіння Христа і Його повернення до Отця. Івана 16:7:
   

   “Але Я істину вам кажу: краще для вас, щоб Я пішов. Бо якщо Я не піду, то Утішитель не прийде до вас. Якщо ж піду, – пошлю Його до вас.”

3. Обітниця сили згори пов’язана з місією свідчення, яку Церква отримує після вознесіння Христа. Дії 1:4-8:
   

   “І як були зібрані разом, Він звелів їм з Єрусалима не відходити, але очікувати обітниці від Отця, про котру, – сказав Він, – ви чули від Мене, бо Іван хрестив водою, ви ж за декілька тих днів будете хрещені Духом Святим! А вони зійшлися й запитували Його, кажучи: Господи, чи не в цей час Ти відновиш царство Ізраїля? Та Він сказав їм: Не вам знати час і строки, котрі Отець встановив Своєю владою, але ви приймете силу, коли Святий Дух зійде на вас, і ви будете Моїми свідками в Єрусалимі, по всій Юдеї та Самарії – і аж до краю землі!”

4. Вознесений Ісус виливає Святого Духа і це стає видимим знаком Його прославлення. Дії 2:32-33:
   

   “Цього Ісуса воскресив Бог, свідками чого є ми всі. Отже, правицею Божою був Він вознесений, обітницю Святого Духа одержав від Отця і вилив те, що ви бачите і чуєте.”

5. Христос, піднявшись на висоту, дає дари Своєму народу для служіння та збудування Церкви. Ефесян 4:7-13:
   

   “А кожному з нас дана благодать згідно з даром Христа. Тому сказано: Піднявшись на висоту, Він полон полонив і дав дари людям. А що означає «піднявшись», як не те, що [раніше] Він зійшов до найнижчих місць землі? Хто зійшов, Той і піднявся вище від небес, щоб наповнити все. Він і поставив одних апостолами, інших пророками, ще інших благовісниками, а тих – пастирями та вчителями, щоби приготувати святих для справи служіння, для збудування Христового тіла, аж поки всі досягнемо єдності віри й пізнання Божого Сина, досконалого змужніння, міри зрілості – повноти Христа;”

6. Життя віруючих спрямоване вгору, бо Христос визначає справжній центр християнської надії. Колосян 3:1-4:
   

   “Отже, коли ви з Христом воскресли, то шукайте горішнього – того, де Христос сидить праворуч Бога. Думайте про горішнє, – не про земне. Адже ви померли, і ваше життя поховане з Христом у Бозі. Коли з’явиться Христос – ваше життя, тоді й ви з’явитеся з Ним у славі.”

7. Повернення Христа буде пов’язане з Його царською владою, судом і остаточним зібранням Його народу. Матвія 24:30-31:
   

   “І тоді з’явиться ознака Сина Людського на небі, й заголосять усі племена землі, й побачать Сина Людського, Який іде на хмарах небесних з великою силою і славою; і з гучною сурмою Він пошле Своїх ангелів, і зберуть Його вибраних з чотирьох вітрів, з одного кінця неба до другого.”

8. Християнська надія спрямована до Спасителя з небес, Який преобразить Своїх людей силою Своєї влади. Филип’ян 3:20-21:
   

   “Адже наше життя – на небесах, звідки й очікуємо Спасителя, Господа Ісуса Христа, Котрий силою, якою Він може все підкорити Собі, перемінить наше принижене тіло так, щоб воно було подібне до Його прославленого тіла.”

9. Господь зійде з неба і Його прихід стане остаточною втіхою для тих, хто належить Йому. 1 Солунян 4:16-18:
   

   “Адже Сам Господь з наказом, при голосі архангела і при Божій сурмі, зійде з неба, – і першими воскреснуть померлі в Христі. Потім ми, живі, які залишимося, разом з ними будемо підхоплені на хмари, на зустріч з Господом у повітрі, – і так завжди будемо з Господом. Тому потішайте одне одного цими словами.”

Вознесіння Христа нагадує, що історія Євангелія не завершилася порожньою гробницею. Ісус Христос живий, прославлений і царює. Він не віддалився від Свого народу і продовжує діяти: заступається, зміцнює, веде та готує остаточне звершення Божого Царства.

Для християнина вознесіння є джерелом надії сьогодні. Христос праворуч Отця означає, що гріх, смерть і темрява не мають останнього слова, а Божий задум спасіння обов’язково буде доведений до кінця.