Цитати з Біблії про піст - Біблійні вірші, в яких написано, що таке справнє пощення

Піст – це більше, ніж стримання від їжі. У Біблії він часто є глибоким особистим актом смирення, покаяння й пошуку Божої присутності. В моменти, коли душа прагне ясності, потішення або відповіді, піст стає дорогою, яка веде до глибшого єднання з Господом.

У Святому Письмі він з’являється в різних обставинах: у час покаяння, під час небезпеки, перед прийняттям важливих рішень, у періоди духовної боротьби. Старий Завіт показує піст як крик народу до Бога, знак розкаяння та пошуку Його милості. Новий Завіт відкриває глибший вимір – як внутрішню дисципліну серця, пов’язану з молитвою, служінням і довірою Богу.

У наведених нижче місцях Святого Письма можна побачити, як піст розкривається в різних історіях та повчаннях: від пророків до апостолів, від національного покаяння до особистої духовної боротьби.

Ця добірка подає біблійні місця про піст у зручному форматі для швидкого ознайомлення. Водночас повне розуміння їхнього змісту відкривається лише в ширшому контексті – в межах розділів і всієї історії, до якої вони належать. Тому для глибшого осмислення варто прочитати відповідні глави Святого Письма повністю.

Цитати з Біблії наведені в сучасному українському перекладі (CUV).

Зміст

Біблійні цитати про піст як покаяння і смирення перед Богом
Місця, де в Біблії написано про піст у час небезпеки та загрози
Біблія про піст як пошук Божої волі та керівництва
Цитати з Біблії про піст Ісуса Христа
Навчання Ісуса про піст
Що каже Біблія про “показний” піст і Божа критика формалізму
Піст у ранній Церкві
Біблія про пощення
Відео з висловами з Біблії про значення поста

Біблійні цитати про піст як покаяння і смирення перед Богом

Зовнішній вираз внутрішнього сокрушення. 1 Самуїла 7:6:

“Отже, вони зібрались у Міцпі, черпали воду й виливали її перед Господом, постили того дня й говорили: Ми згрішили проти Господа! Самуїл був тоді в Міцпі суддею Ізраїльтян.”
Відповідь на особистий гріх і провину. 2 Самуїла 12:16-17:

“Давид благав Бога за дитину; Давид постив, зодягнувшись у вереття, а прийшовши до дому, лежав цілу ніч на землі. Коли підійшли до нього старійшини його роду, щоб підвести його з землі, він не захотів підніматись, і нічого з ними не їв.”
Покаяння перед Божим судом. 1 Царів 21:27-29:

“Коли Ахав почув ті слова, сталося так, що він роздер свій одяг й одягнувся в веретище, – постив, спав у веретищі і ходив пригніченим… Тоді було Господнє слово до тішбійця Іллі такого змісту: Ти бачиш, як упокорився Ахав щодо Мене? Оскільки він дійсно упокорився переді Мною, Я не спроваджу лиха за його життя, але наведу всі ті нещастя на його нащадків, – за життя його сина.”
Національне розкаяння перед Богом. Неємії 9:1-3:

“Двадцять четвертого дня того ж (сьомого) місяця, оголосивши піст, Ізраїльтяни зібрались, одягнулись у веретище й посипали попелом голови. Це означало, що нащадки Ізраїльтян нарешті відокремились від усіх чужоземних народів. Вони стояли, визнаючи свої гріхи та беззаконня своїх батьків. Тож чверть дня, стоячи на своїх місцях, вони читали Книгу Закону Господа, свого Бога; а другу чверть дня, визнаючи гріхи, вони поклонялись Господу, своєму Богові.”
Крик про милість після духовного падіння. Даниїла 9:3-5:

“І я звернувся до Господа Бога, щоб молитись, благаючи Його в пості, у веретищі та в попелі. Отже, я молився до Господа, мого Бога, визнаючи свої провини, й говорив: О, Господи, Боже великий і дивовижний! Ти дотримуєшся Заповіту й милосердя до тих, котрі люблять Тебе й виконують Твої Заповіді. Ми згрішили й чинили зло, – ми збунтувались і в своїм беззаконні ми відступили від Твоїх Заповідей і Твоїх постанов!”
Загальнонародне покаяння перед Божим гнівом. Йони 3:5-10:

“Ніневітяни повірили Богові, – від найстаршого й до найменшого, – оголосили піст і одяглись у веретища. Ця вістка дійшла до царя Ніневії. Він устав зі свого трону, зняв із себе свою царську мантію, одягнувся у веретище й сів посеред попелу. Він звелів оголосити в Ніневії постанову царя і його вельмож, наказуючи: Жодна людина і жодна тварина, воли й вівці, не повинні нічого їсти, не пастися і не пити води! Нехай буде веретище на людях і худобі, й нехай щиро волають до Бога. Хай кожен відвернеться від своєї лихої дороги та від беззаконних учинків своїх рук. Хто знає, може якраз Бог зглянеться і відверне від нас Свій палкий гнів та обурення, – і ми не загинемо!? Коли ж Бог побачив їхні вчинки, а також те, що вони звернули зі своєї злочинної дороги, то Бог змилосердився над ними і скасував те лихо, що мав учинити, – і не допустив його.”
Добровільне упокорення себе перед Богом. Ездри 8:21,23:

“Там, біля ріки Агави, я оголосив піст, аби, упокорившись перед нашим Богом, просити в Нього щасливої подорожі для нас і наших дітей з усім нашим майном. … Отже, ми постили, просили нашого Бога про це, й Він учинив за нашим благанням.”

Місця, де в Біблії написано про піст у час небезпеки та загрози

Звернення до Бога перед військовою поразкою. Книга Суддів 20:26:

“Тоді всі Ізраїльтяни, разом з усім військом, пішли в Бетель і там, перебуваючи перед Господом, вони плакали й постили того дня до самого вечора. Після того вони принесли перед Господом всепалення і мирні жертви.”
Підготовка до небезпечного рішення. Естер 4:15-16:

“Тоді Естер звеліла передати Мордехаєві таке: Іди, збери всіх юдеїв, які знайдуться в Сузах, й оголосіть заради мене піст, – протягом трьох діб не їжте і не пийте ні вночі, ні вдень; я також зі своїми служницями так само будемо постити, після чого я піду до царя, хоча й це суперечить законові. Тож, якщо маю загинути, то загину!”
Національна молитва в очікуванні Божого втручання. 2 Хронік 20:3-4:

“Йосафата охопив страх, він вирішив звернутися за допомогою до Господа, оголосивши піст у всій Юдеї. Юдеї зібрались, щоб звернутись до Господа про допомогу, – прийшли з усіх міст Юдеї, аби разом молитись Господу.”
Відповідь на загрозу знищення. Єремії 36:9:

“У п’ятому році Юдейського царя Єгоякіма, сина Йосії, в дев’ятому місяці його правління, всі мешканці Єрусалима та весь народ, що прийшов до Єрусалима з Юдейських міст, оголосили перед Господом піст.”
Крик у день скорботи. Йоіла 1:14:

“Оголосіть святий піст, скличте зібрання, зберіть старійшин та всіх мешканців землі до Храму Господа, вашого Бога, і волайте до Господа!”
Щире пощення має бути у серці, а не лише в зовнішньому вияві. Йоіла 2:12-13:

“Тому то тепер промовляє Господь: Верніться до Мене всім серцем своїм, і постом святим, і плачем та риданням! І деріть своє серце, а не свою одіж, і наверніться до Господа, вашого Бога, бо ласкавий Він та милосердний, довготерпеливий та многомилостивий, і жалкує за зло!”

Біблія про піст як пошук Божої волі та керівництва

Духовна підготовка до пророчого служіння. Вихід 34:28:

”Пробув там Мойсей з Господом сорок днів і сорок ночей. Хліба він не їв і води не пив. І записав Господь на Скрижалях слова Заповіту, – десять висловлювань.”
Духовне очищення перед отриманням об’явлення. Второзаконня 9:18:

“І я впав долілиць перед Господом… Як і попереднього разу, я провів сорок днів та сорок ночей, не вживаючи хліба і не п’ючи води, – і це з приводу всіх ваших гріхів, які ви звершили, вчинивши зло в очах Господа, викликаючи Його гнів.”
Спосіб шукати Божого керівництва. Даниїла 10:2-3:

“У той час я, Даниїл, був у жалобі три тижні буквальних днів. Улюбленої їжі я не їв, а м’яса та вина навіть не брав у рот. Я не намащувався пахощами аж до закінчення трьох тижнів-днів.”
Служіння Господу і очікування Його дії. Луки 2:36-37:

“І була тут Анна – пророчиця, дочка Фануїла з роду Асира; вона дожила до глибокої старості, а з чоловіком прожила сім років від дівоцтва свого; вдова вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від храму, служачи вдень і вночі постом та молитвами.”
Частина поклоніння і духовного служіння. Дії 13:2:

“Як служили вони Господу й постили, Святий Дух сказав: Відділіть Мені Варнаву та Савла на діло, на яке Я покликав їх.”

Цитати з Біблії про піст Ісуса Христа

Духовна підготовка до публічного служіння. Матвія 4:1-2:

“Тоді Дух повів Ісуса в пустелю, аби диявол Його випробовував. І Він, постивши сорок днів та сорок ночей, зрештою зголоднів.”
Час духовної боротьби зі спокусою. Марка 1:12-13:

“І відразу Дух веде Його в пустелю. І був Він у пустелі сорок днів, спокушуваний сатаною; і перебував серед звірів, і ангели служили Йому.”
Перемога над спокусником через Слово Боже. Луки 4:1-4:

“Ісус, сповнений Духа Святого, повернувся з‑над Йордану, і Дух повів Його в пустелю; сорок днів він був спокушуваний дияволом. І не їв нічого в ті дні, і коли вони скінчилися, Він зголоднів. І сказав Йому диявол: Якщо Ти – Син Божий, скажи цьому каменеві, щоби став хлібом! Та Ісус йому відповів: Написано, що не самим хлібом житиме людина, [але кожним Божим словом].”

Навчання Ісуса про піст

Таємна духовна практика перед Отцем. Матвія 6:16-18:

“Коли ж постите, не будьте такими, як лицеміри, які сумують, виснажують свої обличчя, щоби показати людям, що постять. Запевняю вас, що вони вже одержують свою нагороду. Ти ж, коли постиш, намасти голову свою і вмий обличчя своє, аби постити не напоказ людям, але таємно – своєму Отцеві; і твій Отець, Який бачить таємне, віддасть тобі явно.”
Очікування часу скорботи після відходу Христа. Матвія 9:14-15:

“Тоді підходять до Нього учні Івана й кажуть: Чому ми й фарисеї багато постимо, а Твої учні не постять? А Ісус їм сказав: Чи можуть гості молодого сумувати, поки молодий з ними? Настануть дні, коли заберуть від них молодого, і тоді будуть постити.”
Внутрішній стан, а не показна релігійність. Луки 18:11-14:

“Фарисей, ставши, про себе так молився: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як інші люди, – грабіжники, несправедливі, перелюбники, або як оцей митник; я пощу двічі на тиждень, даю десятину з усього, що надбаю. А митник, здалека стоячи, не смів навіть очей звести до неба, але бив себе в груди, промовляючи: Боже, будь милосердний до мене, грішного! Кажу вам, що цей повернувся до свого дому оправданий більше, ніж той, бо кожний, хто підноситься, – буде понижений, а хто себе понижує, – піднесений буде!”

Що каже Біблія про “показний” піст і Божа критика формалізму

Піст без справедливості не приносить Божого благовоління. Ісаї 58:3-7:

“й говорячи: Чому, коли ми постимось, Ти не бачиш; ми упокорюємо наші душі, а Ти не знаєш? Так ви ж у дні вашого посту залагоджуєте власні бажання і пригноблюєте ваших працівників! Ви поститесь, аби довести свою правоту, сваритесь і у злості навіть б’єте інших. Ви не поститесь, щоб того дня ваш голос було чути на небесах угорі. Хіба Мені до вподоби такий піст, – день, коли людина себе упокорює, схиляючи, як очеретина, свою голову, і стелячи веретище та попіл? Невже ви це називаєте постом, – приємним для Господа днем? Ось який піст Я визнаю: розбий кайдани несправедливості, розв’яжи мотуззя ярма, відпусти пригноблених на свободу, – розірвавши кожне ярмо! Поділись своїм хлібом з голодним, а нещасних безпритульних поклич у свій дім. Коли побачиш нагого, зодягни його, й від свого рідного не відвертайся!”
Піст, який Бог обирає, пов’язаний із милістю і звільненням пригноблених. Ісаї 58:8-12:

“Тоді твоє світло засяє, як порання зоря, і твоє виздоровлення не забариться, – попереду тебе йтиме твоя праведність, і Господня слава огортатиме тебе. Ось тоді й волатимеш до Господа, і Він відповість, – кликатимеш про допомогу, і Він скаже: Ось Я! Але маєш усунути з-посеред себе ярмо, перестати погрожувати пальцем і лихословити. Коли будеш готовий віддати своє серце голодуючому і підтримаєш знедоленого, тоді засяє в темряві твоє світло, а твоя темрява перетвориться в полудень. Твій Бог постійно провадитиме тебе, і навіть під час посухи насичуватиме тебе, – зміцнить твої кості, і ти будеш, як зрошений водою сад, і як джерело, в якому не висихає вода. Твої нащадки відбудують віковічні руїни, – ти відновиш основи минулих поколінь. Тебе називатимуть відбудовником проломів, і відновником доріг для поселення.”
Піст без зміни серця є лицемірством. Захарії 7:5-6:

“Скажи всьому народові краю та священикам такі слова: Коли ви постили й голосили в п’ятому чи сьомому місяці протягом останніх сімдесяти років, то хіба ви насправді постили для Мене? А коли ви їсте, та коли п’єте, то хіба ви не для себе їсте, й не для себе ви п’єте?”
Піст без послуху Божому голосу не має духовної сили. Єремії 14:12:

“Навіть коли вони будуть постити, Я не слухатиму їхнього благання; й коли вони принесуть всепалення і хлібні жертви, не сприйматиму їх, а винищу їх мечем, голодом і моровицею.”

Піст у ранній Церкві

Супровід рукопокладення і доручення служіння. Дії 13:3:

“Попостивши, вони поклали на них руки й помолилися, а тоді відпустили.”
Підтримка у встановленні церковного керівництва. Дії 14:23:

“І вони, настановивши їм пресвітерів для всіх Церков і помолившись з постом, передали їх Господу, в Якого повірили.”
Особиста духовна дисципліна апостольського служіння. 2 Коринтян 6:3,5:

“Ми нікому не чинимо жодної перешкоди, щоб служіння було бездоганним, … у ранах, у в’язницях, у заворушеннях, у труднощах, у недосипаннях, у постах,”
Свідчення посвяти і самопожертви. 2 Коринтян 11:27:

“у клопотах і труднощах; часто в недосипанні, в голоді й спразі; дуже часто в постах, у холоді та в наготі.”

Біблія про пощення

Біблія показує, що справжній піст зводиться не до зовнішніх форм, а пов’язаний з покаянням, смиренням, милістю до ближнього та щирим пошуком Божої волі. Пророки застерігали від формального посту без зміни серця, а Ісус навчав постити не для людського схвалення, а перед Отцем, Який бачить таємне.

Піст у Святому Письмі поєднує молитву, віру та послух, стає засобом зосередження на Бозі в моменти небезпеки, вибору або внутрішньої боротьби, відкриваючи глибший вимір довіри та залежності від Нього.

Це акт довіри, коли ми говоримо: “Боже, Ти – мій Хліб та Джерело життя». У Біблійних прикладах ми бачимо, що він супроводжує покаяння, пошук істини, важливі рішення та духовну боротьбу. Та найважливіше те це не є самодостатньою метою, бо Бог шукає не нашого голоду, а нашого серця.