Пасха і Великдень – одна історія спасіння. У Старому Завіті Пасха стала днем визволення з рабства, коли кров ягняти захистила від смерті й відкрила дорогу до свободи. У Новому Завіті ця історія набуває повноти в Ісусі Христі – Агнці Божому, Який віддав Себе за людей і воскрес, даруючи нове життя.
Ця підбірка біблійних віршів допомагає побачити цілісну картину: від першої Пасхи в Єгипті до хреста і порожнього гробу. Тут зібрані цитати з Біблії про прообрази, пророцтва, пасхальну вечерю, розп’яття і воскресіння, щоб зрозуміти, як одна Божа обітниця проходить через усе Писання.
Тексти Святого Письма подані у згорнутому вигляді для зручності читання сторінки. Натисніть на назву книги та вірші – і повний текст відкриється; повторне натискання згортає його назад. Це допомагає зосередитися на потрібному уривку або швидко перейти до наступного.
Усі цитати наведені в сучасному українському перекладі (CUV).
Старозавітна Пасха (Песах) і Вихід
- Кров ягняти рятує від смерті і народ починає шлях свободи.
Вихід 12:1-14“І промовив Господь до Мойсея й Аарона ще в єгипетському краю такі слова: Цей місяць для вас – початок місяців. Він буде для вас першим серед інших місяців року. Зверніться до всієї ізраїльської громади з такими словами: Десятого дня цього місяця нехай кожний візьме ягня на родину. Одне ягня на оселю. Якщо ж сім’я надто мала, щоби з’їсти ягня, то нехай прийме до себе свого сусіда, який межує з його домом, відповідно до кількості душ. Розрахуйте, щоб ягняти вистачило для кожного, аби його з’їсти. Ягня у вас нехай буде однолітнім самцем без вади; можна взяти його з овець або кіз. Тримайте його до чотирнадцятого дня цього ж місяця, а ввечері хай заріжуть його, – разом уся Ізраїльська громада. І візьмуть трохи його крові, й помажуть нею обидва одвірки та верхню поперечку-наддвірок у тих домівках, у яких його їстимуть. Тієї самої ночі їстимуть м’ясо, спечене на вогні; їстимуть його з опрісноками та гіркими травами. Не їжте його сирим чи звареним у воді, а тільки спечене на вогні з головою, ногами та нутрощами. Нічого з нього не залишайте до ранку. Коли щось з нього залишиться до ранку, спаліть у вогні. А ось як будете його їсти: стан ваш має бути підперезаний, взуття – на ваших ногах, а посохи – у ваших руках. Їстимете його з поспіхом. Це – Пасха Господня. Цієї ночі Я пройду по єгипетській землі й уражу кожного первістка в єгипетському краю, від людини до тварини, і здійсню суд над усіма єгипетськими богами. Я – Господь! А кров на одвірках осель, у яких перебуваєте ви, буде ознакою. Я побачу кров, і омину вас. Не буде серед вас згубної пошесті, коли уражатиму єгипетську землю. І стане для вас цей день пам’ятним. Ви будете відзначати його, як свято для Господа протягом усіх ваших поколінь. Як вічну постанову будете його святкувати.”
Вихід 12:21-28“Мойсей покликав усіх старійшин Ізраїлю та сказав їм: Ідіть і виберіть собі ягнят на ваші родини та заколіть Пасху. Візьміть пучок гісопу, вмочіть у кров, що в посудині, й помажте верхній та обидва бокові одвірки кров’ю, що в посудині. Ніхто з вас хай не виходить за двері своєї оселі аж до ранку. Господь буде проходити, уражаючи єгиптян. Він побачить кров на верхньому та на обох бокових одвірках, і промине Господь ці двері. Він не дозволить губителеві ввійти у ваші домівки, щоб когось погубити. Ви збережете цей наказ, як віковічну постанову для себе й для своїх дітей навіки. Коли ж увійдете в край, який дасть вам Господь, за Своєю обітницею, то збережете це служіння. Якщо вас запитають ваші діти: Що це за служіння у вас, то ви відповісте: Це – пасхальна жертва для Господа, Який обминув домівки Ізраїльських нащадків у Єгипті, коли уражав єгиптян, а наші оселі врятував. Люди схилились, і впали долілиць. Ізраїльтяни пішли, і учинили все так, як заповів Господь через Мойсея та Аарона. Так вони й зробили.”
Вихід 12:43-51“Тоді Господь сказав Мойсеєві та Ааронові: Ось закон про Пасху. Жодний чужинець не їстиме її. А кожний раб, куплений за гроші, коли обріжеш його, тоді він може їсти її. Чужинець чи найманець не повинен споживати її. Їсти Пасху слід лише в домі. Не можна виносити м’яса з оселі. Жодної кістки пасхального ягняти не поламаєте. Вся громада Ізраїлю має виконувати це. Якщо з тобою житиме чужинець і побажає справити Пасху Господу, то спочатку має бути у нього обрізаним кожний чоловік. Тільки після цього нехай приходить і справляє її. Він вважатиметься таким, як і місцевий мешканець краю. Жодний необрізаний не сміє їсти її. Закон має бути один, як для місцевого мешканця, так і для приходця, котрий поселився між вами. І учинили всі Ізраїльські нащадки так, як заповів Господь через Мойсея й Аарона. Так вони і зробили. Того дня Господь вивів з єгипетського краю Ізраїльтян відповідно до їхніх загонів.”
- Пам’ять про визволення закарбовується як знак завіту. Свято Опрісноків.
Вихід 13:3-10“І промовив Мойсей до народу: Запам’ятайте цей день, у який ви вийшли з Єгипту, з дому неволі. Адже потужною рукою вивів вас Господь звідти. Тому не їжте квашеного. Сьогодні, у місяці авіві, ви виходите. Коли ж Господь введе тебе в землю ханаанців, хеттейців, аморейців, гіввійців і євусейців, про яку Він поклявся твоїм батькам, що дасть тобі землю, що тече молоком і медом, то здійснюватимеш цього місяця таке служіння. Сім днів їстимеш опрісноки. Крім того, сьомого дня – свято для Господа. Опрісноки будеш їсти сім днів. Тому нічого квашеного не повинно навіть з’явитися ні в тебе, ні в усій твоїй місцевості. Того дня скажеш своєму синові такі слова: Так має бути, тому що так учинив зі мною Господь, коли я виходив з Єгипту. І буде це тобі знаком на твоїй руці і пам’яткою між твоїми очима, а Господній Закон буде на твоїх устах. Адже потужною рукою вивів тебе Господь з Єгипту. У визначений час ти будеш дотримуватися цієї постанови з року в рік.”
- Пасха встановлена як священне, призначене Богом свято.
Левіти 23:5-8“Першого місяця, чотирнадцятого дня місяця, надвечір, Пасха для Господа. П’ятнадцятого дня цього місяця – свято Опрісноків для Господа. Сім днів будете їсти опрісноки. Першого дня у вас будуть святі збори. Не займайтесь жодною повсякденною справою. Всі сім днів будете приносити Господу всепалення. Сьомого ж дня будуть святі збори. Не займайтесь жодною повсякденною справою.”
- Пасха нагадує, що визволення – не людське, а Боже.
Второзаконня 16:1-8“Слідкуй, щоби в місяці Авіві ти справляв Пасху Господу, своєму Богові, тому що в місяці Авіві, уночі, Господь, твій Бог, вивів тебе з Єгипту. Тому приноситимеш пасхальну жертву Господу, своєму Богові, з дрібної й великої худоби на місці, яке Господь обере, щоб там перебувало Його Ім’я. Не будеш їсти з нею нічого квашеного; сім днів будеш їсти з нею опрісноки, хліб нестатку, оскільки вийшли ви з єгипетського краю з поспіхом. Ви маєте пам’ятати день свого виходу з єгипетського краю по всі дні свого життя. Сім днів в усьому твоєму краї в тебе не повинно бути закваски. А м’ясо, яке ти принесеш у жертву ввечері першого дня, не залишатиметься до ранку. Ти не повинен приносити пасхальну жертву в жодному з твоїх поселень, які Господь, твій Бог, дає тобі. Пасхальну жертву приноситимеш лише на тому місці, яке обере Господь, твій Бог, аби там перебувало Його Ім’я, і то ввечері, після заходу сонця, – в той самий час, коли ти вийшов з Єгипту. Приготуєте її і будете їсти на місці, яке обере Господь, твій Бог. Уранці повернетесь назад і підете до своїх наметів. Протягом шести днів будете їсти опрісноки, а сьомого дня відбудуться святі збори для Господа, вашого Бога. Не будете виконувати жодної праці.”
- Пасха святкується вже в Обітованій землі як знак завершення дороги.
Ісуса Навина 5:10“Отже, Ізраїльтяни отаборились у Ґілґалі, а ввечері чотирнадцятого дня того місяця, на Єрихонських полях, вони святкували Пасху.”
Пророцтва і прообрази: Агнець і Новий Завіт
- Невинний страждає замість винних і приносить оправдання.Ісаї 53:4-7
“Але ж Він поніс на Собі наші недуги, взяв на Себе наші страждання, тоді як ми вважали, що Він покараний, побитий і принижений Богом. Він же був зранений за наші гріхи, був катований за наші провини. Завдяки перенесеному Ним стражданню, нам подаровано мир, – Його ранами ми оздоровлені! Всі ми заблукали й розбрелися, як вівці, – кожний з нас пішов власною дорогою, та Господь поклав на Нього гріхи всіх нас. Над Ним знущались, принижуючи Його, але Він не відкривав Своїх уст. Його вели, як ягня, на заколення, – Він мовчав, як вівця, перед тими, котрі її стрижуть, – так і Він не відкривав Своїх уст.”
Ісаї 53:10-12“На те була Господня воля, щоб завдали Йому ран і смерті. Якщо віддасть Своє життя, як викупну жертву, то Він побачить Своє потомство, – продовжаться Його дні, й Господні наміри щодо Нього будуть успішними. Після Своїх страждань Він побачить хороші плоди, і буде задоволений. Пізнавши Мого праведного Слугу, багато людей будуть виправдані, адже їхні гріхи Він понесе на Собі. Тому дам Йому уділ серед великих, – Він ділитиме здобич з найсильнішими за те, що віддав Себе на смерть, і був зарахований до злочинців. Отже, Він поніс на Собі гріхи багатьох і за злочинців заступатиметься.”
- Бог обіцяє Новий Заповіт, написаний у серці.
Єремії 31:31-34“Надходить час, – говорить Господь, – коли Я укладу з родом Ізраїля і поколінням Юди Новий Заповіт. Не такий Заповіт, який Я уклав з їхніми батьками того дня, коли Я, тримаючи їх за руку, виводив їх з єгипетського краю. Адже той Мій Заповіт вони порушили, хоч Я залишався їхнім Владикою, – говорить Господь. Ось який Заповіт того часу Я укладу з родом Ізраїля, – говорить Господь, – Я вкладу Мій Закон у їхню душу і на їхніх серцях напишу його, і таким чином, буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом. І вже не звертатимуться один до одного й брат до брата, кажучи: Пізнай Господа! Оскільки кожен з них знатиме Мене, – від найменшого, і до найстаршого з них, – говорить Господь, – тому що Я прощу їм провини і їхніх гріхів більше не згадаю.”
- Пророкування про образ Ісуса на Хресті та омиття через Нього гріхів.
Захарії 12:10“А на рід Давида та на мешканців Єрусалима Я зіллю Дух милосердя і молитви, – вони дивитимуться на Мене, – на Того, Кого прокололи, і голоситимуть, як оплакують улюбленого сина-одинака, та гірко сумуватимуть, як сумують за перворідним.”
Захарії 13:1“У ті часи для нащадків Давидового роду й для мешканців Єрусалима відкриється джерело для змиття гріха і нечистоти.”
- Страждання Месії описане задовго до хреста.
Псалми 21(22):8-19“Всі, хто мене бачить, глузують з мене, кривлять губи і похитують головами: Покладався на Господа, – нехай тепер Він його рятує, нехай його визволить, якщо він Йому любий! Але ж Ти Той, Хто вивів мене з лона, Ти вклав у мене надію від грудей моєї матері. Тобі я був відданий від народження, від материнського лона Ти є моїм Богом! Не віддаляйся від мене, бо скорбота близько, а помічника немає. Стадо бичків оточило мене, сильні Башану облягли мене. Вони розкрили на мене свої пащі, як той лев, що шматує і ричить. Я розлитий, як вода, і всі мої кості роз’єдналися; наче віск зробилося моє серце, що тане всередині у мене. Як черепок, висохла моя сила, а мій язик прилип до мого піднебіння, і в порох смертний Ти кладеш мене. Мене обступили пси, зборище злочинців оточило Мене, – вони пробили Мої руки й ноги. Я можу перерахувати всі Мої кості, а вони дивляться, спостерігаючи за Мною. Вони ділять Мій одяг між собою, а щодо Мого плаща кидають жереб.”
Ісус і Пасхальна вечеря
- Господня вечеря. Ісус пов’язує Пасху зі Своїм тілом і кров’ю.
Луки 22:7-20“Настав день Опрісноків, коли належало приносити в жертву пасху. І послав Він Петра й Івана, сказавши: Підіть і приготуйте нам пасху, щоб ми її спожили. Вони сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували? А Він відповів їм: Ось, як будете входити до міста, зустріне вас чоловік, який у глечику нестиме воду; йдіть за ним до того дому, куди він увійде, і скажіть господареві дому: Учитель питає тебе: Де світлиця, в якій споживатиму пасху зі Своїми учнями? І він вам покаже велику прибрану світлицю, там приготуйте. Пішовши, вони знайшли, як Він сказав їм, і приготували пасху. І коли настав час, Він сів при столі й апостоли з Ним. І Він сказав їм: Я дуже забажав спожити з вами цю пасху, перш ніж страждатиму; кажу вам, що вже не буду споживати її, аж поки вона не сповниться в Божому Царстві. Взявши чашу та віддавши подяку, Він сказав: Візьміть її і поділіть між собою. Кажу вам, що не питиму відтепер з плоду виноградного, аж доки не прийде Царство Боже. І взявши хліб та віддавши подяку, переломив і дав їм, кажучи: Це тіло Моє, яке за вас віддається; це робіть на спомин про Мене. Так само й чашу по вечері, кажучи: Ця чаша – Новий Завіт у Моїй крові, яка за вас проливається.”
- Пасхальна трапеза стає основою Нового Завіту.
Матвія 26:17-29“Першого дня Опрісноків до Ісуса підійшли учні й запитали: Де хочеш, щоб ми приготували Тобі спожити пасху? Він відповів: Ідіть у місто до одного чоловіка й скажіть йому: Учитель каже: Мій час близько, в тебе справлю Пасху зі Своїми учнями. Учні зробили так, як звелів їм Ісус, і приготували пасху. Коли настав вечір, Він сів до столу з дванадцятьма [учнями] і, як вони їли, сказав: Запевняю вас, що один із вас Мене видасть. Дуже сумуючи, кожний почав говорити Йому: Чи не я, Господи? А Він у відповідь сказав: Той, хто вмочить зі Мною рукою в мисці, – Мене видасть. Син Людський іде, як написано про Нього, але горе тій людині, яка зрадить Сина Людського. Краще було б тій людині не народитися! Озвався і Юда, зрадник Його, і сказав: Чи це не я, Учителю? Відповів йому: Ти сказав. Коли ж вони їли, Ісус, узявши хліб і поблагословивши, переломив, дав учням і сказав: Прийміть, їжте, це – тіло Моє. Потім узяв чашу і, віддавши подяку, подав їм і сказав: Пийте з неї всі, бо це кров Моя [Нового] Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів. Та кажу вам, що віднині не питиму з цього плоду виноградного аж до того дня, коли його новим питиму з вами в Царстві Мого Отця.”
- Стара Пасха переходить у нову жертву.
Марка 14:12-25“Першого дня Опрісноків, коли приносили пасхальну жертву, Його учні говорять Йому: Де Ти хочеш, щоб ми пішли приготувати пасху, аби Ти спожив? Він посилає двох Своїх учнів і каже їм: Ідіть до міста, зустріне вас чоловік, який буде нести в глечикові воду, – ступайте за ним. Куди він увійде, скажіть господареві того дому, що Вчитель каже: Де Моя світлиця, в якій Я буду споживати з Моїми учнями пасху? І він вам покаже велику кімнату: прибрану, готову; там ви і приготуйте для нас. І відійшли учні, й прийшли в місто, і знайшли так, як Він сказав їм, – і приготували пасху. А коли настав вечір, Він прийшов з дванадцятьма. І як вони сиділи за столом та їли, Ісус сказав: Запевняю вас, що один з вас, який їсть зі Мною, видасть Мене. Вони почали сумувати й один за одним запитували Його: Чи не я? [І інший: Чи це не я?] Він же сказав їм: Один з дванадцятьох, хто вмочає зі Мною в одній мисці. І хоча Син Людський іде так, як написано про Нього, та горе тій людині, через яку Син Людський буде виданий. Краще було б тій людині не народитися! Коли вони їли, [Ісус] узяв хліб, поблагословив, переломив, подав їм і сказав: Прийміть, [споживайте], це тіло Моє! І взявши чашу, Він віддав подяку, подав їм – і всі пили з неї. І Він промовив до них: Це кров Моя [Нового] Завіту, яка проливається за багатьох. Запевняю вас, що більше не буду пити з плоду виноградного аж до того дня, коли його буду пити новим у Божому Царстві!”
- Ісус омиває ноги Своїм учням. Любов і служіння стають центром нової Пасхи.
Івана 13:1-17“Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що настала Його година перейти з цього світу до Отця, виявив любов до Своїх, – тих, які у світі, – до кінця полюбив їх. Під час вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Іскаріотського, сина Симона, видати Його, [Ісус], знаючи, що все дав Йому Отець в руки і що від Бога вийшов та до Бога йде, встав з вечері, зняв одяг і, взявши рушника, підперезався. Потім налив води до вмивальниці й почав мити ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний. Підходить Він до Симона‑Петра. [А той] каже Йому: Господи, чи ж Тобі мити мої ноги? Ісус у відповідь йому сказав: Що Я роблю, того ти нині не знаєш, але згодом зрозумієш. Каже Йому Петро: Ти не помиєш моїх ніг повіки! Ісус йому відповів: Якщо не вмию тебе, не матимеш частки зі Мною. Симон‑Петро каже Йому: Господи, не тільки мої ноги, але й руки та голову. А Ісус говорить йому: Хто вмитий, тому потрібно тільки ноги обмити, оскільки весь чистий; і ви чисті, але не всі. Адже Він знав того, хто зрадить Його, тому й сказав, що не всі вони чисті. А коли помив їхні ноги і надів Свій одяг, знову сів при столі й сказав їм: Чи ви знаєте, що Я зробив вам? Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і добре ви кажете, бо Я Ним є. Отже, коли Я, Господь і Учитель, помив вам ноги, то й ви повинні мити ноги один одному. Адже Я дав вам приклад, щоб і ви робили так, як Я зробив вам. Істинно, істинно кажу вам, що раб не більший за свого пана, як і посланець не більший від того, хто послав його. Якщо це знаєте, то ви блаженні, коли це виконуєте.”
Розп’яття як звершення Пасхи
- Агнець приноситься в жертву в день приготування Пасхи.
Івана 19:14-16“Була ж п’ятниця перед Пасхою, близько шостої години. Він каже юдеям: Ось ваш Цар! Тоді вони зчинили галас: Візьми, візьми та розіпни Його! Пилат їх запитує: Вашого Царя розіп’яти? Та первосвященики відповіли: Ми не маємо царя, крім кесаря! І тоді він видав Його їм на розп’яття. Ісуса взяли [й повели].”
Івана 19:28-37“Після цього, знаючи, що все вже завершилося, каже Ісус, аби збулося Писання: Прагну! Стояла повна посудина оцту. Воїни, настромивши на тростину губку, намочену в оцті, піднесли до Його уст. Спробувавши оцту, Ісус сказав: Звершилося! І схиливши голову, віддав духа. Оскільки була п’ятниця, то юдеї, щоб не залишилися на хресті тіла в суботу, тому що був великий день тієї суботи, просили Пилата, аби перебили їхні голінки й забрали. Тож воїни прийшли і перебили голінки першому й другому, розп’ятому з Ним. Підійшовши до Ісуса, побачили, що Він уже помер, і не стали перебивати Йому голінок. Але один з воїнів списом проколов Йому бік, і тут же витекли кров та вода. А той, хто бачив, засвідчив, – і правдиве його свідчення. Він знає, що каже правду, щоб і ви повірили. Бо сталося це, аби збулося Писання: Кістка Його не буде поламана. І знову ж, у іншому місці Писання говориться: Будуть дивитися на Того, Кого прокололи.”
- Смерть Христа супроводжується знаменнями Божого втручання.
Матвія 27:45-54“Від шостої години по всій землі тривала темрява – аж до дев’ятої години. А о дев’ятій годині Ісус скрикнув гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лема савахтані? Тобто: Боже Мій, Боже Мій, чому Ти Мене покинув? Деякі з тих, які там стояли, почувши це, говорили, що Він кличе Іллю. І зараз же один із них, підбігши, взяв губку, наповнив її оцтом, настромив на очеретину і дав Йому пити. Інші ж казали: Облиш, подивимося, чи прийде Ілля Його спасати. Ісус же, знову голосно скрикнувши, віддав духа. І ось завіса храму роздерлася надвоє – згори додолу; земля затряслася, скелі порозпадалися, гроби повідкривалися, багато тіл померлих святих встали і, вийшовши з гробів після Його воскресіння, ввійшли до святого міста і явилися багатьом. А сотник і ті, які з ним стерегли Ісуса, побачивши землетрус і те, що сталося, дуже злякалися й говорили: Справді, Він був Божий Син!”
- Завіса храму роздирається, відкриваючи новий доступ до Бога.
Марка 15:16-39“Коли настала шоста година, темрява оповила всю землю – до дев’ятої години. А о дев’ятій годині Ісус закричав гучним голосом: Елої, Елої, лама савахтані! Що означає в перекладі: Боже мій, Боже мій, чому ти Мене покинув? Деякі з тих, які там стояли, почувши те, казали: Дивися, кличе Іллю! А один, побігши, наповнив губку оцтом, прикріпив її до тростини і дав Йому пити, примовляючи: Чекайте, подивимося, чи прийде Ілля Його зняти! Ісус голосно скрикнув – і віддав духа. І завіса в храмі роздерлася надвоє – згори додолу. Сотник, який стояв напроти Нього, побачивши, як Він віддав духа, промовив: Справді, Ця Людина була Божим Сином!”
- Невинний помирає з молитвою про прощення.
Луки 23:33-34“І коли прийшли на місце, яке зветься Череповище, тут розіп’яли Його й злочинців – одного праворуч, а другого – ліворуч. Ісус говорив: Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять! А ті, які ділили Його одяг, кидали жереб.”
- Ісус проголошений Агнцем, Який бере гріх світу.
Івана 1:29“Наступного дня він бачить Ісуса, Який іде до нього, і каже: Ось Агнець Божий, що на Себе бере гріх світу!”
- Викуп здійснений дорогоцінною кров’ю безвадного Агнця.
1 Петра 1:18-19“знаючи, що ви були викуплені від марного вашого життя, переданого батьками, не тлінним сріблом або золотом, а дорогоцінною кров’ю Христа, як непорочного й чистого Агнця,”
- Жертва Христа приносить остаточне очищення раз і назавжди. Євреїв 9, 10 глави.
Воскресіння Христове
- Гробниця порожня – і страх змінюється радістю.
Матвія 28:1-10“Після суботнього вечора, як розвиднялося першого дня тижня, прийшла Марія Магдалина й інша Марія, щоб навідатися до гробу. І ось стався великий землетрус, бо Господній ангел, зійшовши з неба, підійшов і відкотив камінь від отвору гробниці та сів на ньому. Був же його вигляд, мов блискавка, а його одяг – білий, мов сніг. Зі страху перед ним затремтіла варта і стала, наче мертва. Та ангел озвався і сказав жінкам: Не бійтеся, бо знаю, що ви шукаєте Ісуса розп’ятого! Немає Його тут, бо Він воскрес, як сказав. Ідіть, подивіться на місце, де Він лежав. Швидше ідіть та скажіть Його учням, що Він устав із мертвих; Він чекатиме вас у Галилеї, там Його й побачите. Ось, я сказав вам! Вони з поспіхом відійшли від гробниці – зі страхом та великою радістю; побігли, щоби сповістити Його учнів. [Коли ж вони йшли сповістити Його учнів], ось Ісус зустрів їх, кажучи: Радійте! Вони ж підійшли, обняли Його ноги й поклонилися Йому. Тоді каже їм Ісус: Не бійтеся, ідіть, сповістіть Моїм братам, щоб ішли до Галилеї, – там Мене побачать.”
- Звістка про воскресіння перевертає очікування учнів.
Марка 16:1-8“Коли минула субота, Марія Магдалина, Марія, мати Якова, і Соломія купили пахощів, щоби піти й намастити Його. І на світанку першого дня тижня, як зійшло сонце, вони приходять до гробниці. І говорили вони між собою: Хто відвалить нам камінь від входу в гробницю? Та, придивившись, бачать, що камінь відвалений, хоча був дуже великий. Увійшовши до гробниці, вони побачили зодягненого в білий одяг юнака, який сидів праворуч, і жахнулися! А він каже їм: Не лякайтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розіп’ятого? Він воскрес – нема Його тут! Ось місце, де поховали Його! Ідіть і скажіть Його учням та Петрові, що Він випередить вас у Галилеї. Там ви Його побачите, як і сказав вам! І, вийшовши, вони побігли від гробниці, бо їх охопили тремтіння і жах; та нікому нічого не сказали, бо боялися.”
- Ангели сповіщають жінкам про воскресіння Ісуса.
Луки 24:1-12“Першого ж дня тижня дуже рано вони [і ще дехто з ними] прийшли до гробу, несучи пахощі, які приготували. Та вони виявили, що камінь відвалений від гробниці, а ввійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса. І сталося, як були вони через це розгублені, то два мужі стали біля них у блискучому одязі. Вони налякалися і посхиляли обличчя до землі, а ті сказали їм: Чому ви шукаєте Живого між мертвими? Немає Його тут, бо воскрес! Згадайте, як казав вам, коли ще був у Галилеї. Він говорив: Потрібно, щоб Син Людський був виданий у руки грішних людей, був розп’ятий і воскрес на третій день. Тоді вони пригадали Його слова. Повернувшись від гробу, вони сповістили про все це одинадцятьом і всім іншим. То були Марія Магдалина, Іванна, Марія, мати Якова, та інші з ними. Вони розповіли про це апостолам. Та їхні слова здалися тим вигадкою, – не вірили їм. Підвівшись, Петро побіг до гробу і, схилившись, побачив полотно, [яке лежало] окремо, – і пішов до себе, дивуючись з того, що сталося.”
- Ісус з’являється Своїм учням по воскресінні.
Луки 24:13-39“Двоє з них ішли того дня до села, віддаленого на шістдесят стадій від Єрусалима, яке називалося Емаус; вони говорили між собою про все, що відбулося. І сталося, коли вони розмовляли й обмірковували, Сам Ісус, наблизившись, пішов разом з ними, та очі їхні були стримані, щоби Його не впізнали. Тож Він запитав їх: Що це за справа, над якою міркуєте між собою, ідучи? І чого ви сумні? У відповідь один, на ім’я Клеопа, сказав Йому: Ти хіба єдиний чужинець у Єрусалимі, Який не знає того, що сталося в ньому цими днями? І запитав їх: Що саме? А вони розповіли Йому про Ісуса Назарянина, Мужа Пророка, сильного ділом і словом перед Богом і перед усім народом; як видали Його первосвященики й наші старші на смертний присуд і розіп’яли Його. А ми сподівалися, що Він Той, Хто має визволити Ізраїля. І до того ж, оце третій день, відколи те сталося. Та деякі наші жінки здивували нас: побувавши рано в гробниці й не знайшовши Його тіла, вони прийшли й розповіли, що бачили появу ангелів, які сповістили, що Він живий. Тоді пішли деякі з нас до гробу – і знайшли все, як говорили жінки; Самого ж Ісуса не побачили! Тоді Ісус сказав їм: О нерозумні й повільні серцем, аби вірити в усе, що говорили пророки! Хіба не треба було Христові постраждати й увійти у Свою славу? І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, Він пояснив їм з усього Писання те, що стосувалося Його. І вони наблизилися до села, до якого йшли. А Він удавав, що йде далі. Та вони просили Його, кажучи: Залишайся з нами, бо вечоріє, вже день закінчується! І Він увійшов, щоби залишитися з ними. І сталося, як сів Він за столом з ними, то, взявши хліб, поблагословив і, переломивши, давав їм; тут і відкрилися їхні очі, й вони впізнали Його. Та Він став невидимий для них. І сказали вони один одному: Хіба не палало наше серце, коли Він говорив нам у дорозі та пояснював нам Писання? Вставши, тієї ж години вони повернулися до Єрусалима та знайшли зібраних одинадцятьох і тих, які були з ними; вони говорили, що справді Господь воскрес і з’явився Симонові. А ці розповіли про те, що сталося в дорозі, та як Він відкрився їм під час ламання хліба. Коли вони говорили про це, Сам [Ісус] став посеред них і сказав їм: Мир вам! Та злякавшись, охоплені жахом, вони думали, що бачать духа. А Він сказав їм: Чому ви стурбовані, чому такі думки входять до ваших сердець? Гляньте на Мої руки, на Мої ноги! Це ж Я Сам! Доторкніться до Мене – подивіться, що дух тіла й костей не має, а Я, як бачите, їх маю!”
- Особиста зустріч з Воскреслим народжує віру.
Івана 20:14-18“Сказавши це, вона обернулася назад і побачила Ісуса, Який стояв, та не впізнала, що то Ісус. Каже їй Ісус: Жінко, чого ти плачеш? Кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже Йому: Пане, якщо Ти Його взяв, то скажи мені, де Ти Його поклав; я заберу Його! Каже їй Ісус: Маріє! Обернувшись, вона каже Йому єврейською мовою: Раввуні! – тобто: Вчителю! Каже їй Ісус: Не доторкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до [Мого] Отця. Іди до Моїх братів і скажи їм, що Я іду до Мого Отця і вашого Отця, до Мого Бога і вашого Бога! Приходить Марія Магдалина і звіщає учням, що бачила Господа і що Він сказав їй це.”
- Апостольська проповідь проголошує перемогу над смертю.
Дії 2:22-36“Мужі ізраїльські, послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, мужа, про Котрого вам засвідчив Бог могутніми проявами, чудесами й ознаками, які Бог вчинив через Нього серед вас, як самі знаєте, Його, виданого згідно з Божим задумом і передбаченням, ви вбили, прибивши до хреста руками беззаконників; та Бог Його воскресив, звільнивши від мук смерті, бо не під силу було їй втримати Його. Давид говорить про Нього: Я завжди бачив Господа переді мною, бо Він – праворуч мене, щоб я не похитнувся. Тому зраділо моє серце і звеселився мій язик, навіть тіло моє сповниться надією, бо Ти не залишиш душі моєї в аді й не даси Своєму Святому побачити тління. Ти дав мені пізнати дороги життя і сповниш мене радістю присутності Своєї! Мужі‑брати! Потрібно сміливо сказати вам про патріарха Давида, який помер і був похований, і його гріб у нас аж дотепер. Будучи пророком і знаючи, що Бог клятвою пообіцяв йому з його нащадків [підняти Христа за тілом і] посадити на його престолі, він пророче говорив про воскресіння Христа, що Він не залишиться в аді, і тіло Його не побачить тління. Цього Ісуса воскресив Бог, свідками чого є ми всі. Отже, правицею Божою був Він вознесений, обітницю Святого Духа одержав від Отця і вилив те, що ви бачите і чуєте. Давид не піднявся на небо, бо сам говорить: Сказав Господь Господу моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги! Тому нехай певно знає весь дім Ізраїля, що і Господом, і Христом зробив Його Бог – Цього Ісуса, Якого ви розіп’яли!”
- Воскресіння стає основою християнської віри.
1 Коринтян 15:3-8“Найперше я вам передав те, що й прийняв, що Христос, згідно з Писанням, помер за наші гріхи, і Він був похований, і третього дня воскрес, згідно з Писанням; і з’явився Кифі, тоді дванадцятьом; після того Він з’явився одночасно понад п’ятистам братам, з яких багато хто живе ще й донині, а деякі спочили. Пізніше з’явився Якову, а тоді – всім апостолам; нарешті з’явився і мені, – наче якомусь недоноскові.”
1 Коринтян 15:12-22“Коли ж про Христа проповідується, що Він воскрес із мертвих, то як деякі з вас кажуть, що немає воскресіння мертвих? Якщо немає воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес. А якщо Христос не воскрес, тоді марна й проповідь наша, марна й віра ваша. Ми ж виявляємося неправдивими Божими свідками, бо засвідчили про Бога, що Він воскресив Христа, Якого не воскресив, якщо насправді мертві не воскресають. Адже коли мертві не воскресають, то й Христос не воскрес. Якщо ж Христос не воскрес, тоді віра ваша марна: ви все ще у гріхах ваших. Тоді й ті, які впокоїлися в Христі, загинули! Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші з усіх людей! Та тепер Христос встав з мертвих, – первісток з покійних. Оскільки смерть через людину, – то через людину й воскресіння мертвих. Як в Адамі всі помирають, так у Христі всі оживуть.”
- Через воскресіння відкривається нове життя.
Римлян 6:4-11“Тож ми поховані з Ним через хрещення в смерть, щоб так, як Христос встав із мертвих славою Отця, так і ми почали би ходити в оновленні життя. Бо якщо ми з’єдналися з Ним подобою Його смерті, то з’єднаємося з Ним і подобою воскресіння. Знаємо, що стара наша людина розп’ята разом з Ним, щоби гріховне тіло позбавити влади, щоб ми більше не служили гріхові, бо хто помер, той оправданий від гріха. Якщо ми померли з Христом, то віримо, що й будемо жити з Ним, знаючи, що Христос, вставши з мертвих, більше не вмирає – смерть над Ним більше не панує. Бо як Він помер, то тільки один раз помер для гріха, а як живе, то для Бога живе. Так само й ви вважайте себе мертвими для гріха і живими для Бога в [нашому Господі] Ісусі Христі.”
Христос – наша Пасха
- Христос – Пасха, що очищає від старої закваски гріха. 1 Коринтян 5:7-8:
“[Тому] усуньте стару закваску, щоби бути новим тістом, бо ви прісні, адже наша Пасха – Христос, принесений [за нас] у жертву. Тому святкуймо не в старій заквасці й не в заквасці злоби та лукавства, а в прісності щирості та істини.”
- Божа справедливість звершується через кров Христа. Римлян 3:23-26:
“адже всі згрішили й позбавлені Божої слави, але оправдуються даром, Його благодаттю, через викуплення, що в Ісусі Христі. Його Бог дав як жертву примирення в Його крові через віру, щоби показати Свою справедливість у прощенні раніше вчинених гріхів, – у Божому довготерпінні; щоби показати Свою справедливість нинішнього часу, – що Він справедливий і оправдує того, хто вірить в Ісуса.”
- Воскресіння підтверджує наше оправдання. Римлян 4:24-25:
“але й для нас, бо має бути зараховано й нам, що віримо в Того, Хто воскресив Господа нашого Ісуса з мертвих, Який був виданий за наші переступи й воскрес для нашого оправдання.”
- Через жертву Христа відкривається примирення з Богом. 2 Коринтян 5:14-21:
“Адже любов Христа охоплює нас, коли ми думаємо так: [якщо] один помер за всіх, то й усі померли. А Він помер за всіх, щоб ті, які живуть, більше не жили для самих себе, але для Того, Хто за них помер і воскрес. Тому ми відтепер нікого не знаємо за тілом. Хоч ми знали Христа за тілом, але тепер більше не знаємо. Отже, хто в Христі, той нове творіння; давнє минуло, – ось постало [все] нове! Все – від Бога, Який примирив нас із Собою через Христа і дав нам служіння примирення. Адже Бог у Христі примирив світ із Собою, не зараховуючи їм їхні переступи, і доручив нам слово примирення. Отже, ми – посли від імені Христа, і тому наче Сам Бог просить через нас. Від Імені Христа благаємо: примиріться з Богом! Того, Хто не знав гріха, Він зробив за нас гріхом, щоб ми в Ньому стали Божою праведністю.”
- Кров Нового Завіту промовляє краще за стару.
Євреїв 12:24:“до Посередника Нового Завіту – Ісуса – і до крові очищення, яка краще промовляє від крові Авеля.”
Євреїв 13:11-12:
“Адже тіла тих тварин, кров яких за гріх первосвященик вносить до Святого, спалюються поза табором. Тому й Ісус, щоб освятити народ Своєю кров’ю, постраждав поза брамою.”
- Агнець прославлений як Переможець через Свою кров. Об’явлення 5, 7, 12 глави:
Пасха як шлях спасіння
Пасха почалася зі звільнення від земного рабства, але в Христі вона стала звільненням від гріха і смерті. Старий Завіт показав прообраз, Новий – звершення. Кров ягняти в Єгипті врятувала від фізичної загибелі; кров Христа відкрила дорогу до примирення з Богом. Воскресіння ж підтвердило, що жертва прийнята і смерть не має останнього слова.
Ці біблійні тексти допомагають побачити не просто подію свята, а глибину Божого задуму: від виходу з Єгипту до перемоги життя над смертю. Пасха і Великдень у Святому Письмі – це нагадування, що спасіння має свою ціну, але також має і славне завершення.
