Біблія про народження дітей

Народження дитини в Біблії розглядається не просто як природна подія людського життя. Святе Письмо підкреслює, що життя походить від Бога, а поява дітей у сім’ї є Його благословенням і даром. Народження дітей часто пов’язане з Божими обітницями, відповідями на молитви, радістю батьків і продовженням поколінь.

Нижче зібрані місця зі Святого Письма, які показують різні аспекти цього благословення.

Усі цитати наведені з в сучасному українському перекладі (CUV).

Народження дитини – благословення і дар від Бога

Поява дітей розглядається в Біблії як благословення, що приносить радість, надію та продовження роду. Через це Бог проявляє Свою доброту і милість до людини.

1. Діти названі Божою нагородою і спадщиною, яку Господь дає сім’ї. Псалми 127:3-5:
   

   Діти є Господньою спадщиною, – винагородою плоду лона. Що стріли в руці воїна, то діти в молодому віці. Щаслива людина, яка наповнила ними свій сагайдак. Такі не осоромляться, коли сперечатимуться зі своїми ворогами при брамі.

2. Бог благословляє людей потомством як знаком Своєї милості і доброти. Буття 1:28:
   

   Бог поблагословив їх і сказав: Плодіться і множтеся, та наповнюйте землю, володійте нею і пануйте над рибами морськими та птахами небесними – над усім живим, що рухається по землі!

3. Радість батька пов’язана з народженням мудрої та доброї дитини. Притчі 23:24-25:
   

   Щасливий батько праведника, – хто породив мудрого, тішиться ним. Нехай твій батько і твоя мати радіють, – хай веселиться та, яка народила тебе.

4. Благословення праведної людини проявляється також у її дітях. Притчі 20:7:
   

   Коли праведний живе своєю непорочністю, то щасливими будуть і його діти після нього.

5. Діти вважаються вінцем старших поколінь і продовженням сім’ї. Притчі 17:6:
   

   Вінець людей похилого віку – їх онуки, а слава дітей – їхні батьки.

Божа участь у зачатті та формуванні дитини

Біблія підкреслює, що життя людини починається не випадково. Бог знає людину ще до її народження і бере участь у таємниці формування життя в утробі матері. Кожна дитина розглядається як Боже творіння і частина Його задуму.

1. Життя людини формується Богом ще в утробі матері. Псалми 139:13-16:
   

   Ти створив мої нутрощі, сформував мене в лоні моєї матері. Я славлю Тебе за те, що Ти так дивовижно і пречудово створив мене! Дивовижні всі Твої вчинки, і моя душа це дуже добре усвідомлює. Не була прихована від Тебе жодна моя кісточка, хоч я створювався у тайні, коли в земних глибинах уміло формувалося моє єство. Мій зародок бачили очі Твої, і в книзі Твоїй були записані всі майбутні дні, коли ще жодного з них не було.

2. Бог знає людину і має план для неї ще до її народження. Єремії 1:5:
   

   Я обрав тебе ще до того, як тебе створив у материнському лоні. Перш ніж ти народився, Я освятив тебе, призначивши тебе пророком для народів.

3. Людина не знає таємниці формування життя в утробі, але це діло Бога. Еклезіаста 11:5:
   

   Як ти не знаєш дороги вітру і як формуються кості в лоні вагітної, так не можливо зрозуміти діянь Бога, Який усе створив.

4. Господь створює кожну людину і надає їй життя. Йова 33:4:
   

   Божий Дух мене створив, і дихання Всемогутнього мене оживило.

Народження дітей як виконання Божих обітниць

У багатьох біблійних історіях народження дитини стає знаком Божої вірності. Господь відповідає на молитви людей і виконує Свої обітниці, даруючи їм нащадків навіть у складних або, з людської точки зору, неможливих обставинах.

1. Бог виконує Свою обітницю і дарує Аврааму та Саррі сина Ісаака. Буття 21:1-3:
   

   Господь відвідав Сарру, як пообіцяв, і учинив Господь Саррі так, як сказав. Сарра завагітніла й народила Авраамові сина в його старості – саме тієї пори, на яку вказав йому Господь під час зустрічі. І назвав Авраам свого сина, який в нього народився від Сарри, Ісааком.

2. Господь відкриває утробу Ревеки і народжуються Ісав та Яків. Буття 25:21-26:
   

   І молився Ісаак до Господа за свою дружину, оскільки вона була неплідна. Господь вислухав, і його дружина Ревека завагітніла. Борсалися діти в її утробі. Тож говорила: Хіба так має бути? Чому це зі мною? Тому вирішила запитати в Господа. Господь відповів: У твоїй утробі є два народи; два племені діляться вже у твоєму лоні. Проте один народ буде сильнішим від другого народу, і старший служитиме молодшому. Коли настав час їй родити, виявилось, що в утробі були близнята. З’явився син перший – рудий, увесь волохатий, наче кожух. Тож назвали його Ісавом. Після нього з’явився його брат, який своєю ручкою тримався за п’ятку Ісава. Йому дали ім’я Яків. Ісаакові було шістдесят років, коли вони народилися.

3. Бог згадує Рахіль і дарує їй сина Йосипа. Буття 30:22-24:
   

   Згадав Бог і про Рахиль, вислухав її і відкрив її лоно. Завагітнівши, вона народила сина й сказала: Бог зняв з мене ганьбу. Дала вона синові ім’я Йосиф, кажучи: Нехай дасть мені Бог ще й іншого сина.

4. Народження Самуїла стає відповіддю Бога на щиру молитву Анни. 1 Самуїла 1:19-20:
   

   Наступного дня спозаранку, поклонившись Господу, вони повернулися й прибули до свого дому в Рамі. Отже, Елкана пізнав свою дружину Анну, й Господь згадав про неї. Далі відбулося так: завагітнівши, Анна в належний час народила сина й назвала його Самуїлом, сказавши: Я випросила його в Господа.

5. Народження Івана Хрестителя відбувається після Божої обітниці Захарії. Луки 1:13-17,57-58:
   

   Та ангел промовив до нього: Не бійся, Захаріє, тому що молитва твоя почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і даси йому ім’я Іван. І буде тобі радість та потіха, і багато хто зрадіє з його народження. Бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні п’янкого напою не питиме; і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері. І наверне він багатьох ізраїльських синів до їхнього Господа Бога; і він ітиме перед Ним у дусі та силі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, а непокірних – до мудрості праведних, щоби приготувати Господу підготовлений народ. … А Єлизаветі настав час родити; і вона народила сина. Почули сусіди та її родина, що Господь щедро злив Свою милість на неї, і раділи разом з нею.

Чудесні або несподівані народження

Біблія описує випадки, коли народження дітей відбувається завдяки особливому Божому втручанню. Іноді це стається після тривалого безпліддя або вже в дуже похилому віці батьків. Такі історії показують, що для Бога немає нічого неможливого.

1. Сарра народжує Ісаака в старості через Боже чудо. Буття 18:10-14; 21:1-2:
   

   Один з Них сказав: Я неодмінно повернуся до тебе наступного року, і тоді у твоєї дружини Сарри буде син. Сарра почула це, оскільки стояла при вході до намету, який був за спиною в Нього. Авраам і Сарра були людьми похилого віку, і те, що зазвичай буває в жінок, у Сарри припинилося. Тож Сарра засміялася про себе, кажучи: Тепер, коли це стало неможливим, невже я отримаю таку втіху! Та й господар мій вже старий! І промовив Господь до Авраама: Чому це, сміючись, Сарра сказала: Невже я можу народити, адже я стара? Хіба для Господа є щось неможливе? У цей самий час наступного року Я повернуся до тебе, і в Сарри буде син. … Господь відвідав Сарру, як пообіцяв, і учинив Господь Саррі так, як сказав. Сарра завагітніла й народила Авраамові сина в його старості – саме тієї пори, на яку вказав йому Господь під час зустрічі.

2. Безплідна Анна отримує від Бога сина Самуїла. 1 Самуїла 1:27:
   

   Саме про цього хлопчину я молилась, і Господь здійснив моє благання, про що я Його просила.

3. Дружина Маноя, яка була безплідна, народжує Самсона за Божим словом. Суддів 13:2-5,24:
   

   У той час у Цорі жив один чоловік з Данового племені на ім’я Маноах; його дружина була неплідною, і не могла народжувати. Тій жінці з’явився Господній ангел, і промовив до неї: Оце ти неплідна, й не маєш дітей, але завагітнієш і народиш сина. Однак вважай, не пий вина, ані інших п’янких напоїв, і не вживай у їжу нічого нечистого. Адже ти завагітнієш, і народиш сина; бритва не повинна торкатись його голови, оскільки той хлопчина буде Божим назореєм від народження, і почне спасати Ізраїль з рук филистимців. … Отже, жінка в належний час народила сина, й назвала його Самсоном. Хлопчина виріс, і Господь його поблагословив.

4. Єлизавета народжує Івана Хрестителя в похилому віці. Луки 1:36-37,57:
   

   Ось і твоя родичка Єлизавета, хоч звуть її неплідною, і та зачала сина у своїй старості; вона вже на шостому місяці; тому що жодне слово не буває у Бога безсилим! … А Єлизаветі настав час родити; і вона народила сина.

5. Народження Ісуса відбувається надприродним способом за дією Святого Духа. Матвія 1:20-23; Луки 1:34-35:
   

   Щойно він про це подумав, як ось Господній ангел з’явився йому уві сні, кажучи: Йосипе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній є від Духа Святого. Вона ж народить Сина, і даси Йому ім’я Ісус, бо Він спасе Свій народ від його гріхів. Це ж усе сталося, щоби збулося Господнє слово, сказане через пророка: Ось, діва матиме в лоні та народить Сина, і дадуть Йому ім’я Емануїл, що означає: З нами Бог.
   І озвалася Марія до ангела: Як станеться це, коли я чоловіка не знаю? У відповідь ангел сказав їй: Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього тебе огорне; тому й Святе, Котре народиться, назветься Сином Божим.

Радість батьків після народження дитини

Народження діточок приносить глибоку радість батькам і всій родині. У біблійних текстах часто звучить подяка Богу за це благословення, а поява нащадків стає причиною радості, прославлення і вдячності Господу.

1. Мати переживає біль пологів, але радіє народженню людини у світ. Івана 16:21:
   

   Жінка, коли родить, терпить муки, бо прийшов її час. Коли ж народить дитину, то вже не пам’ятає страждань через радість, що народилася людина на світ.

2. Єлизавета радіє милості Божій разом із родичами та сусідами. Луки 1:57-58:
   

   А Єлизаветі настав час родити; і вона народила сина. Почули сусіди та її родина, що Господь щедро злив Свою милість на неї, і раділи разом з нею.

3. Анна прославляє Бога за народження Самуїла. 1 Самуїла 2:1:
   

   Анна ж молилася, говорячи: Радіє моє серце в Господі! Мій ріг піднявся в Господі. Свої уста я широко відкриваю щодо своїх ворогів, адже я радію Твоїм спасінням.

4. Авраам називає сина Ісааком, що пов’язано з радістю і сміхом. Буття 21:6-7:
   

   Сарра ж сказала: Причину для сміху учинив мені Бог; хто лише почує – сміятиметься зі мною. Хто би сказав Авраамові, – додала вона, – що Сарра грудьми годуватиме дитину? Адже в його старості я народила сина!

Діти як спадщина і продовження поколінь

У біблійному розумінні діти є спадщиною, через яку продовжується життя родини і народу. Віра, мудрість і пам’ять про Божі діла передаються від батьків до дітей, формуючи наступні покоління.

1. Бог обіцяє Аврааму численне потомство як велике благословення. Буття 12:2;15:5:
   

   Я виведу від тебе великий народ, поблагословлю тебе і звеличу твоє ім’я. Тож будеш ти благословенням! … Вивівши Аврама надвір, Господь продовжив говорити: Глянь на небо й полічи зірки, якщо зможеш їх порахувати. Таким буде твоє потомство!

2. Потомство праведних розглядається як благословення для наступних поколінь. Псалми 112:1-2:
   

   Блаженна людина, яка боїться Господа, й глибоко віддана виконанню Його Заповідей. Сильним буде на землі її потомство, – благословенним поколінням праведних людей.

3. Благословення Господа проявляється у великій родині та потомстві. Псалми 128:3-5:
   

   Твоя дружина, як плодюча виноградна лоза в межах твого дому. Твої діти, наче нові оливкові пагони навколо твого столу. Так буде благословенна людина, яка шанує Господа. Нехай поблагословить тебе Господь із Сіону, аби ти міг бачити добробут Єрусалима в усі дні свого життя,

4. Божий народ покликаний передавати віру наступним поколінням. Второзаконня 6:6-7:
   

   Нехай ці слова, які я сьогодні тобі заповідаю, будуть у твоєму серці. Прищеплюй їх своїм синам, переповідай їх, сидячи у своєму домі й мандруючи дорогою, лягаючи та встаючи.

5. Пам’ять про Божі діла передається від батьків до дітей. Псалми 77:4-7:
   

   Не будемо приховувати від наступних поколінь та від їхніх дітей, звіщаючи про славу Господню та Його силу, – про всі Його дивовижні діла, які Він учинив. Він дав свідчення для Якова й встановив Закон в Ізраїлі, про який Він заповів нашим батькам, аби вони оголосили його своїм дітям, щоб наступні покоління, – діти, які від них народяться, – знали те, що Він заповів нашим батькам, і так само сповістили своїм дітям, аби ті покладали свою надію на Бога, не забуваючи Божих діянь, і дотримувалися Його Заповідей.

Біблія показує, що народження дитини крім радості для сім’ї  це ще і прояв Божого благословення та турботи. Через дітей продовжується життя поколінь, передається віра і пам’ять про Божі діла. Святе Письмо закликає сприймати народження дітей із вдячністю Богу, як дорогоцінний дар і частину Його доброго задуму для людини.