Ісус розповів притчу про людину, яка посіяла добре насіння у своєму полі, але коли всі спали, прийшов ворог і насіяв плевелів між пшеницю. Коли рослини зійшли, слуги запитали господаря, чи викорчувати бур’ян, але той відповів: “Ні, щоб разом із плевелами не вирвали і пшениці. Нехай ростуть обидва до жнив”. У час жнив плевели зберуть і спалять, а пшеницю зберуть у комору.
Біблійний текст притчі
Матвія 13:24-30,36-43:
Іншу притчу подав їм, кажучи: Подібне Царство Небесне до людини, яка посіяла добірне насіння на своєму полі. Коли люди спали, прийшов ворог, посіяв кукіль серед пшениці та й пішов. А як зійшло збіжжя і дало колос, тоді ж з’явився і кукіль. Тож прийшли слуги господаря і сказали йому: Пане, хіба не добірне насіння ти сіяв на своєму полі? Звідки ж узявся кукіль? А він сказав їм: Людина‑ворог це зробила. І кажуть йому раби: Хочеш, щоб ми пішли й випололи його? Він же сказав: Ні, щоб ви часом, виполюючи кукіль, не повиривали разом з ним і пшениці. Залиште, щоб і те, й друге разом росло до жнив, а під час жнив скажу женцям: зберіть спершу кукіль та пов’яжіть його в снопи, аби спалити його, а пшеницю зберіть до моєї клуні.
Відпустивши натовп, Він прийшов у дім. І підійшли до Нього учні Його, кажучи: Роз’ясни нам притчу про польовий кукіль. Він же, відповідаючи, сказав: Той, Хто сіє добірне насіння, – це Син Людський, а поле – це світ; добірне ж насіння – це сини Царства; кукіль – це сини лукавого; ворог, що його посіяв, – це диявол; жнива – це кінець світу, а женці – це ангели. Отже, як збирають кукіль і палять у вогні, так буде при кінці світу: Син Людський пошле Своїх ангелів, які зберуть з Його Царства всі спокуси й тих, хто чинить беззаконня, і вкинуть їх у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів. Тоді праведники засяють, як сонце, в Царстві Отця Свого. Хто має вуха, нехай слухає.
Контекст
Ця притча належить до великого блоку навчання Ісуса про Царство Боже, записаного в 13-му розділі Євангелія від Матвія. Христос розповідає її натовпу біля Галилейського моря, використовуючи звичні для слухачів образи сільського господарства. Перед цим Він розповів притчу про сіяча, яка пояснювала, як Слово Боже приймається різними серцями. А далі вже Ісус говорить про ще одне поле, де також є насіння; але тепер ворог посіяв зло серед добра.
Згодом, коли учні залишилися з Ісусом наодинці, вони попросили Його пояснити зміст цієї притчі (Матвія 13:36-43). Господь пояснив її як пророче бачення майбутнього: у світі будуть і ті, хто служить Богу, і ті, хто противиться Йому. Лише в час жнив (тобто наприкінці віків) Господь проведе остаточну межу.
Пояснення образів
- Господар поля – це Ісус Христос.
- Поле – це світ, в якому одночасно живуть і праведні, і неправедні.
- Добре насіння – сини Божого Царства – ті, хто прийняв істину.
- Плевели (бур’ян, кукіль) – сини лукавого, ті, хто чинить зло або викривляє істину.
- Ворог, який насіяв плевела – диявол.
- Жнива – кінець світу, час суду.
- Женці – ангели, які розділять праведних і неправедних.
Історико-культурні деталі
Кукіль, про який говорить Ісус, – це ймовірно рослина під назвою пажитниця (Lolium temulentum). У молодому стані візуально вона майже не відрізняється від пшениці, але коли достигає, дає чорне насіння, шкідливе для здоров’я.
На Сході вороги справді могли навмисно засіяти кукіль у чужому полі, що вважалося тяжким злочином і в Римській імперії каралося законом.
Господар забороняє слугам виривати бур’ян, бо його коріння переплітається з пшеницею, а це могло б пошкодити добрий врожай.
Духовні уроки притчі
- Добро і зло існують поруч до часу суду. Бог допускає співіснування праведних і неправедних, щоб кожен мав можливість для покаяння.
- Не нам судити серця інших. Слуги хотіли одразу відділити кукіль, але господар сказав чекати. Ми не завжди бачимо справжню суть людини.
- Кінець прийде і справедливість буде відновлена. “Жнива” – це Божий суд, де все буде відокремлено. Терпіння Бога – не байдужість, а шанс для спасіння.
- Справжня віра пізнається по плодах. Як плевели зовні схожі на пшеницю, так і лицемірство може виглядати благочестиво, але не приносить добрих плодів.
- Царство Боже зростає попри присутність зла. Зло не може зупинити зростання Божої справи у світі. Бог контролює час і результат жнив.
Практичне застосування
- Не поспішайте судити інших: іноді те, що здається бур’яном, може дати плоди покаяння.
- Не дивуйтеся, коли зло існує поряд із добром. Це тимчасово; і Бог контролює процес.
- Зосередьтеся на власному зростанні, а не на пошуках “плевелів” у чужому полі.
- Пам’ятайте, що Божа справедливість звершиться у свій час – на “жнивах”, коли все буде відділене.
Іноді ми запитуємо: “Господи, чому Ти дозволяєш, щоб поруч із добром жило зло? Чому нечестиві процвітають, а праведні страждають?” Ця притча – відповідь. Бог бачить усе і знає, що передчасно вириваючи бур’ян можна пошкодити і добрі паростки.
У Його полі є люди, які ще вчора здавалися плевелами, але завтра можуть стати пшеницею. І навпаки, ті, що виглядають благочестиво, можуть виявитися безплідними. Бог дає час і терпить, щоб кожен мав шанс дозріти. Але час жнив настане і тоді виявиться, ким ми є не за зовнішністю, а за плодами.
Тому варто не копатися в інших, а подивися у своє серце. Що там росте? Чи приносить воно плід любові, доброти, правди? За Божим задумом, ми – не женці, а пшениця.
Питання для роздумів
- Як ми ставимося до людей, в яких бачимо гріх або недосконалість? Як реагуємо, коли бачимо несправедливість чи зло поруч із собою?
- Чи не намагаємося ми виконувати роль “женця” замість ввіряння цього Богу?
- Чи зростаємо ми самі подібно до пшениці, приносячи плід?
Пов’язані теми:
- Суд Божий
- Терпіння і милосердя
- Віра і лицемірство
- Зростання Царства Божого
