Симон Зилот (Кананіт) – один із 12 апостолів Ісуса Христа. Його прізвисько “Зилот” вказує або на належність до ревнителів закону (ймовірно, політично-релігійної групи, що виступала проти римського панування), або на особисту ревність у вірі. Інший варіант – “Кананіт”, що є транслітерацією арамейського слова “qan’an” (“ревнитель”). Про його діяльність після Вознесіння Писання мовчить, однак, раннє церковне передання говорить про проповіді у різних країнах: від Єгипту до Персії.

Імена і варіанти написання

• Українською: Симон Зилот, Симон Кананіт.
• Англійською: Simon the Zealot, Simon the Canaanite.
• Грецькою: Σίμων ὁ Κανανίτης (Simōn ho Kananitēs), також Σίμων ὁ Ζηλωτής (Simōn ho Zēlōtēs).
• Івритом / арамейською: שִׁמְעוֹן הַקַּנָּא (Shim‘on ha-Qanna).

Етимологія:

• “Симон” – грецька форма єврейського імені שמעון (Shim‘on), “той, хто чує / почутий [Богом]”.
• “Зилот” – від грец. zēlōtēs (“ревнитель, фанатично відданий”).
• “Кананіт” – не “житель Кани”, а переклад арамейського qan’an (“ревнитель”).

Роль і покликання

• Ролі: Апостол, учень Ісуса, проповідник, мученик
• Епоха: апостольський період
• Книги Біблії (де згадується): Матвій, Марк, Лука, Дії Апостолів
• Чесноти: ревність, посвята, єдність, вірність до кінця, відвага

Основні діяння:

• Покликаний Ісусом до числа Дванадцяти (Луки 6:15; Матвія 10:4).
• Брав участь у служінні разом з іншими апостолами, був свідком чудес і навчання Христа.
• Ймовірно, перебував у Єрусалимі під час П’ятидесятниці та отримав Святого Духа (Дії 2).
• За церковним переданням, проповідував у Північній Африці, Сирії, Персії.
• У різних традиціях вважається мучеником: одні джерела кажуть, що його розіп’яли, інші – що він був розпиляний пилкою.

Контекст і період

Симон жив у період, коли Юдея перебувала під владою Римської імперії (І ст. н.е.). Єврейське суспільство було глибоко розділене: існували релігійно-політичні течії фарисеїв, садукеїв, ессеїв та зелотів. Останні були радикальним рухом, що виступав за звільнення Ізраїля від римського панування збройним шляхом, вважаючи будь-яке підпорядкування Риму зрадою Бога. Якщо Симон справді належав до цієї групи, то його покликання Христом є показовим, тому що Ісус об’єднав у колі апостолів людей з протилежних таборів: від колишнього зелота (Симона) до митаря, який служив римлянам (Матвія).

Релігійний стан Ізраїля в цей час характеризувався очікуванням Месії: для одних це був політичний визволитель, для інших – духовний реформатор. У цьому контексті Симон, відомий своєю ревністю, стає свідком істинного Месії, Який закликає не до меча, а до любові, покаяння і Царства Божого.

Головні події

Основні тексти Писання

У Писанні немає прямих розповідей про його слова чи вчинки, лише згадка у списках апостолів. Усе інше – церковне передання.

Географія

• Галілея: ймовірне місце походження Симона (як і більшості апостолів).
• Єрусалим: разом із апостолами після Вознесіння; П’ятидесятниця (Дії 1-2).
• Сирія: за переданням, одна з перших місій Симона.
• Єгипет: згадка в деяких традиціях як місце його проповіді.
• Персія (Парфія): поширене передання, що він проповідував і прийняв там мученицьку смерть.
• Вірменія / Кавказ: за вірменською традицією, Симон разом з Юдою (Тадеєм) проповідував у регіоні.

Родина і зв’язки

Уроки віри

1. Христос кличе людей із найрізноманітніших середовищ

Навіть ревнитель-зелот, схильний до радикальних методів, може стати мирним апостолом любові. (Івана 15:16)

“Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас …”

2. Справжня ревність – це ревність за Бога, а не за політику

Симон змінив напрям своєї запальності: замість боротьби з Римом – посвята Євангелію. (Псалми 69:10; Івана 2:17)

“бо ревність щодо Твого Дому з’їдає мене”

3. Єдність можлива серед дуже різних людей

У колі апостолів зустрілися митар Матвій (співпраця з Римом) і зелот Симон (проти Риму). Христос їх об’єднав. (Ефесян 2:14)

“Адже Він – наш мир, Який зробив з двох одне, зруйнував Своїм тілом серединну перегородку – ворожнечу,”

Плутанини / ідентифікація

Не плутати з:

• Симоном Петром.
• Симоном Кананійським – це той самий Симон (назва “Кананіт” походить від арамейського “ревнитель”, а не від географічної Кани).
• Симоном, братом Ісуса (Матвія 13:55).
• Симоном-фарисеєм, у домі якого Ісус простив жінку-грішницю (Луки 7:36-50).

Примітки / джерела

• Євангелія: згадки у списках апостолів (Матвія 10:2-4; Марка 3:16-19; Луки 6:14-16).
• Дії Апостолів: перелік учнів після Вознесіння (Дії 1:13).
• Передання: Євсевій Кесарійський (“Церковна історія”), апокрифічні джерела про його місії та мученицьку смерть.
• Тлумачення імені: від арам. qan’an – “ревнитель”.
• Традиції мучеництва: вірменська (разом із Юдою Тадеєм у Вірменії), латинська (у Персії, Сирії або Британії).

Часті питання